| Головна » Статті » Мои статьи |
Державна служба України боротьби з економічною злочинністю
| В цьому конкретному випадку працівники вказаної служби надали фізичній особі-підприємцю письмовий запит про надання копій документів де в якості підстав для їх надання послались на ст. 11 Закону України «Про міліцію», наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03.09.2012 № 769 «Про Державну службу боротьби з економічною злочинністю МВС України», п. 2 розпорядження Кабінету міністрів України від 20.08.2012 № 584-р. Думаю, що почати потрібно з того, що наші міліціонери часто є не тільки юридично необізнаними, а ще й великими фантазерами. Наприклад, вони вміють придумувати нові нормативно-правові акти. Справа в тому, що ніякого такого наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про Державну службу боротьби з економічною злочинністю МВС України» не існує. А ось наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію діяльності підрозділів державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України» від 03 вересня 2012 року № 769 таки існує. І цим наказом затверджене Положення про Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, на яке і мали б посилатись в запиті працівники міліції. Мали б, але чогось їм таки не вистачає. Безпідставним є і посилання на пункт 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.2012 року, так як він зобов’язує міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади сприяти підрозділам державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ в наданні їм необхідної інформації, документів і матеріалів для виконання визначених законодавством функцій. До чого тут фізична особа-підприємець? Тепер по-суті. Пунктом 17 статті 11 Закону України «Про міліцію» передбачене право міліції одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об’єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Вимоги цієї норми закону слово в слово повторюються і в пункті 4.2.5. Положення про Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України. Зверніть увагу, що фізична особа-підприємець не є підприємством, установою, організацією або об’єднанням громадян. Крім того, наведеними нормами законодавства визначено, що витребовувані відомості мають бути необхідними у справах про злочини. Запит, про який йде мова, не містив посилань на кримінальне провадження. Отже, про будь-яку справу про злочин не йшлося. Ось вже й маємо дві причини у підприємця для відмови в наданні копій документів та жодної правової підстави у ДСБЕЗ вимагати надання документів. Також запит містить попередження, яке виглядає як погроза, про відповідальність за відмову в наданні інформації та надання її не в повному обсязі з посиланням на Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції». І знову постає питання елементарної правової обізнаності працівників міліції. Справа в тому, що пунктом 4 статті 4 вказаного закону чітко визначено, що фізичні особи є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення лише у випадку одержання від них іншими суб’єктами корупційних правопорушень або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди. І це не кажучи вже про те, що сама вимога про надання інформації має бути правомірною. З цієї ситуації можна зробити один висновок: не поспішайте надавати будь-які відомості на запити міліції або контролюючих органів. Адже коли вони вимагають щось від вас, то навряд для того, щоб зробити щось корисне вам. Скоріше, що навпаки. | |
| Переглядів: 1191 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
